В долине святости не ведаем печали.
И как бы нас не били и не гнали,
Живём надеждой, верой и любовью,
Прощая всех и даже тех, кто бровью
Не поведёт, чад Божьих убивая…
Прощая молимся, о горнем помышляя,
И именем Христа благословляем!
Не сами судим, Господу вверяем
Суды свои! Он благостный Судья!
Ничто пред Сущим плоти тленой «Я!»
Ничто обиды наши и гордыня.
Ничто любое в мире этом имя
Пред именем Всевышнего Творца!
Мы молимся за тех, кто не спеша
Влачит свой путь в долине преткновений,
Нечестия, соблазна и сомнений…
Мы были там и яд её познали.
Какой бы плод для пищи не срывали,
Он полон лжи и прочего греха.
Поев его, не ведали стыда
И мерзости творили перед Богом…
Спасибо Господу! Не дал почить в убогом,
Покрытом беззаконием уделе…
Он вывел нас! А всё, что раньше съели,
Очистил кровью Сына Своего!
Спасибо Господу за то, что Свет Его,
Рассеяв тьму, дорогу осветил
В долину Святости, где Мир на нас почил!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Любовь всё покрывает! - Светлана Камаскина Христианские стихи о Духе Святом, о Пятидесятнице,
Дорогие Друзья! Читайте эти стихи на ваших Молитвенных Собраниях,
и - "Огонёк" Святого Духа всегда будет сиять в ваших
Смирённых Сердечках!
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
